Промисел – це турбота Бога про творіння. Усе, що відбувається по промислу Божому, буває добрим, найкращим способом і не може бути щось краще. У тім, що Він добре промишляє, може кожний переконатися з наступних міркувань:
Будучи благим, Бог промишляє й турбується про Своє творіння, тому що якби не піклувався про нього, то не був би благим. Адже як люди, так і безсловесні тварини по природі піклуються про своїх дітей; а хто не піклується, той засуджується як злий. Оскільки Бог – Премудрий, Він найкращим способом піклується про все Своє творіння. Коли ми уважно спостерігаємо справи Божественного промислу, то не можемо не дивуватися доброті Божій. Тому нам потрібно славити Його й приймати покірно Його турботу про нас, хоча, іншого разу, шляхи Його промислу не цілком зрозумілі нам.
Приклад чудесної допомоги
Із цього приводу Старець розповів наступне: Одного разу мені необхідно було кудись поїхати. На дорожні витрати мені потрібно було біля тисячі драхм, а грошей у мене не було. Коли я обмірковував, де ж мені дістати гроші на поїздку, один брат приніс мені лист із грошовим переказом у розмірі саме на тисячу драхм. Лист був без підпису. Замість зворотної адреси на конверті був напис: «Відправник: Пантанасса», тобто «Всецариця».
Як тільки я побачив, як дивно Господь про мене подбав, я заплакав і подякував Господу й Пресвятій Діві.
Я багато бачив чудесного в моєму житті. Чудова річ; якщо не піклуватися про себе, а тільки про Царство Боже, то Бог не дає нам навіть помітити, що ми маємо потребу в чому-небудь! Дійсно: адже цей переказ був відісланий мені ще до того, як я довідався, що мені знадобляться гроші. Бог, як добрий Отець, піклується про нас перш, ніж ми почнемо мати потребу в якій-небудь речі; і, притому ще перш, ніж ми попросимо, уже промисел Його піклується про нас. З нашого ж боку необхідно довірятися Йому.
* * *
«Іноді приходить мені помисел, однак я на ньому не затримуюся. Наприклад, що вино для Літургії в мене закінчується й що потрібно його діставати. Я відразу відхиляю від себе цю зніяковілість, говорячи собі: «Е, напевно завтра або в інший день мені його принесуть!» Так і трапляється. І тоді я вельми дивуюся, тому що той, хто його приніс, припустимо – із Криту, приготував уже його за кілька днів заздалегідь, перш ніж мені воно знадобилося!
Із цього я ясно бачу, що Бог піклується ще раніше того моменту, коли ми виявили, що не вистачає якої-небудь речі, і вирішили просити Його, як написано: «Бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього… Отже, не піклуйтеся про завтрашній день…» (Мт 6:8,33-34).
* * *
«Нашою справою й турботою повинно бути те, щоб догоджати Богові й допомагати братові нашому, а все, що стосується нашого блага, ми повинні залишати на волю Божу – бо це є Його справа, Божа. Він хоче, щоб була духовна симфонія, коли, трудячись для Нього, ми безтурботно у всьому покладаємося на Нього, а Він, у свою чергу, турбується про нас. Цьому нас учить апостол, коли пише: «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет.5:7).
* * *
«Хто живе просто, той смиренно думає про себе й почуває необхідність у батьківській турботі Бога, надаючи Йому можливість піклуватися про себе. У цьому випадку благий Бог, бачачи, що ця душа у всьому довіряється Йому, а не самій собі, покриває її промислом і милістю. Тоді душа ясно бачить допомогу Божу й радіє.
Бог хоче, щоб душа була простою, без найменших сумнівів і запитань. Хай буде вона як у дитини, що всього чекає від своїх батьків. Тому й сказав Господь: «Якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне». Потрібно із великою простотою просити в Бога допомоги й відкривати Йому свою неміч, бо так ми можемо позбутися від усякого піклування й турбот про себе: і як тінь іде за тілом, так і за смиренномудрістю і вірою – милість Божа.
Зміст
