Згідно Святого Письма святі Божі пророки чітко розуміли, що на безбожних людей і на цілі народи Бог насилає війну, як насилав на них пандемію, голод, посуху, землетруси, нашестя гусениць, сарану та інші лиха, які повинні були опам’ятати безбожників і навернути їх до Бога. «Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, – і, попри все те, ви не навернулися до Мене, – говорить Господь. Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, – говорить Господь» (Амос. 4:9,10) «Нечестивим же немає миру, – говорить Господь» (Іс. 48:22).
Так вони, воюючи проти Бога своїми гріхами і беззаконнями, опоганюють світ. Содом та Гоморра загинули не від війни, а від гріхів – від життя без Бога. «Бо Я відняв від цього народу, – говорить Господь, – мир Мій і милість і жаль» (Єр. 16:5). За що ж Благий Господь забрав мир у народу? За те, що «вустами своїми говорять із ближнім своїм дружньо, а у серці своєму будують йому підступи. Невже Я не покараю їх за це?» (Єр. 9:8,9). За їхнє лукавство, безбожність і лицемірство «будуть повалені трупи людей, як гній на полі і як снопи позаду женця, і не буде кому зібрати їх» (Єр. 9:22).
Лицемірство опанувало вождями християнських народів і, говорячи про мир, вони укладають один проти одного таємні договори. Кожен такий договір означає війну. «Нечестивих Він віддасть мечу, – говорить Господь» (Єр. 25:31). Зраджував раніше, зрадить і тепер.
За своїми гріховними вчинками християнські народи стали набагато гірші за нехристиянських, які міцно тримаються своїх «богів»-ідолів, тоді як серед християнських народів ведеться не тільки пропаганда проти Господа, але прямо відверта зневага Бога. Так само було і у євреїв перед їх загибеллю… Сусіди їх, ідолопоклонники були вірні своїм ідолам, а євреї, відкинувши Бога, зневажали Його закон, Бог їх покарав, але вони все-таки залишилися у своїй безбожності і продовжували зло чинити в очах Божих. Недарма пророк Єремія, звертаючись до своїх земляків говорив: «Ти знищуєш їх, а вони не хочуть прийняти напоумлення; лиця свої вони зробили міцнішими за камінь, не хочуть навернутися» (Єр. 5:3).
Хіба Бог не бичував християнські народи – цей новий Ізраїль – але вони не покаялися? Коли християнські народи пережили війни, вони закликали Бога, і Він, прощаючи їх, посилав їм мир; а потім вони грішили знову, і Він, караючи їх, посилав їм війну. Бог – не людина, щоб не знати, і Він знає, що в біді людина звертається до Істини; тому Він і посилає лихо. У світі де панує достаток і комфорт люди стають безбожними та егоїстичними; щоб їх протверезити, Бог допускає лихо. Звідси прислів’я: «Поки грім не вдарить, чоловік не перехреститься». «За Мій дім, який у запустінні, тоді як ви біжите, кожен до свого дому. Тому-то небо закрилося і не дає вам роси, і земля не дає своїх плодів. І Я закликав засуху на землю» (Аг. 1:9-11). А коли не допомагало лихо, Бог посилав війну. «Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: “не осягне нас і не прийде до нас ця біда!”» (Амос. 9:10).
Якими ж гріхами обтяжив себе Ізраїль і чим спричинив загибель? «Зберіться на горах Самарії і подивіться на велике нечестя у ній і на утиски серед неї. Вони не вміють чинити справедливо, – говорить Господь: насильством і грабіжництвом збирають скарби у палаци свої. Тому так говорить Господь Бог: ось ворог, і притім навколо всієї землі! він знищить могутність твою, і пограбовані будуть палаци твої» (Амос. 3:9-11).
Зміст
