Що слід розуміти під виразом «віддавати себе» Богові? – Звісно ж, не те, що це слово означає в наших людських стосунках. У стосунку до Бога, «віддавати себе в дар» – це визнавати той незаперечний, «незмінний» факт, що ми є Його, що ми – Йому належимо. Визнати це розумом, погодитись із цим усім серцем, схвалити це з усією палкістю нашої волі. І таким чином відбудеться основна зміна: зв’язок залежности перетвориться на зв’язок любови.
Засуджений у в’язниці – так само, як і святий – належить Богові. Ця залежність, що стає блаженством у ту мить, коли її приймаєш, спершу може видатися мукою, коли будь-що прагнеш її заперечити. Для одних вона є поєднанням у любові, для инших – пеклом; але для обох – вона є.
Коли ви молитесь, зберігайте, отже, поставу – наївну і трохи дивну – того, хто хоче стати залежним від Бога через принесення себе в дар. Що раніше ви усвідомите, що ви є Божі, що ви належите Йому аж до найглибших порухів вашого єства, – то швидше знайдете в цьому смиренну і глибоку радість, відчуття повної безпеки. І тоді погодьтеся на цю залежність усім серцем, усією душею і всім духом – це і буде «принести себе в дар Богові».
Роздуми про молитву
