10 лютого – день пам’яті святого Прохора Лебедника
Щороку 10 лютого православні християни вшановують пам’ять преподобного Прохора Лебедника, ченця Києво-Печерської лаври. У народі цей день називають Прохор Весновій або День Прохора.
Життя святого
Прохор жив у XI-XII століттях та вів аскетичний спосіб життя. Його прозвали Лебедником, оскільки він випікав хліб із лободи, яку сам збирав, висушував і перетирав на борошно. Харчувався він лише цим хлібом та водою.
Під час голоду святий випікав хліб із лободи не лише для себе, а й для знедолених, рятуючи людей від смерті. Диво полягало в тому, що його хліб був напрочуд смачним, попри незвичний склад. Проте якщо хтось крав його, той хліб ставав гірким. Саме через це люди почали називати ченця Лебедником.
Традиції та вірування цього дня
- «Поворот на весну» – у народі вірили, що з 10 лютого морози слабшають і незабаром прийде весна.
- Сприятливий день для початку лікування – вважалося, що розпочате цього дня лікування хронічних хвороб буде ефективним.
- Гарний час для нових справ – початі цього дня проєкти матимуть успішне завершення.
- Заборона на сварки – сваритися в цей день не варто, інакше примирення буде довгим і складним.
- Не можна виконувати важку фізичну роботу – це могло призвести до травм та виснаження.
Заборони у харчуванні
- У цей день було суворо заборонено їсти морепродукти, раків та певні види риби. Ця заборона мала біблійне походження – у Старому Завіті згадувалося про нечисті види риб, яких не можна було вживати в їжу.
- Не можна було їсти сиру рибу, водяних змій, кальмарів, креветок, осетрів, сомів та вугрів. Згодом ці обмеження були переглянуті, але традиція утримуватися від морепродуктів 10 лютого та на святого Харлампія збереглася.
- Віруючі молилися святому Харлампію, просячи захисту від небезпек на воді. Вважалося, що цього дня краще уникати подорожей біля водойм, щоб не потрапити в біду.
Народні прикмети
- Якщо ворони сидять на верхівках дерев – скоро буде снігопад.
- Морозний день 10 лютого – до теплого березня.
Цей день сповнений вірувань та традицій, які збереглися в народній пам’яті донині.
