Джоді Піколт, американська письменниця
Врешті-решт ти не приречений, якщо продовжуєш бачити на протилежному березі розмиті контури надії.
Виявляється, коли дорослішаєш, не перестаєш боятися. Просто починаєш боятися інших речей.
Вибачення із спробою виправдатися не зовсім схоже на вибачення.
Покладатися можна лише на себе, а це досить непевна річ, якщо ти людина ненадійна.
Є почуття, які настільки усеосяжні, що їх не можна висловити.
Ви здивуєтеся наскільки далеко може зайти людина, якщо захоче повірити, що той, кого вона любить, краще, ніж є насправді.
Дитина – це любов, яку не треба шукати, якій нічого не треба доводити, яку не треба прагнути утримати.
Занепокоєння схоже на крісло-гойдалку. Тобі є чим зайнятися, але далеко на ньому не поїдеш.
Коли ти когось любиш, то по іншому вимовляєш його ім’я. Неначе цьому імені зручно в тебе в роті.
Іноді ми бачимо лише те, що хочемо бачити, але не помічаємо того, що прямо перед очима.
Слова, яких ви не вимовляєте, можуть підривати сили не менше, ніж слова, які ви сказали.
У житті усе має свої наслідки, життя без впливу на інших – неможливе.
Зміст
