Священик і паламар прийшли в церкву помолитися. Віддавшись почуттям, священик став бити себе в груди, вигукуючи:
– Я – найбільший грішник з людей, Господи! Я не заслуговую Твоєї милості! Я – порожнє місце, нікчемність, зглянься наді мною!
Паламар, що стояв неподалік від священика, теж у молитовному екстазі став бити себе в груди і кричати:
– Зглянься, Господи! Я – грішник, я – нікчемність!
Священик обернувся і з гордовитим виглядом сказав:
– Ви тільки подивіться на нього! Він теж претендує на нікчемність!
«Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди…» (Євангеліє від Луки 18:11)
