Поставмо собі таку ціль: я ставитимуся до всіх ближніх, із якими контактуватиму чи для яких працюватиму, немовби я була їхньою матір’ю.
Мати завжди приймає, завжди допомагає, завжди надіється, все покриває. Мати прощає все своїй дитині, навіть якщо та є злочинцем чи терористом.
Любов матері, по суті, дуже нагадує любов Христа, про яку говорить Павло (пор. 1Кор. 13:1-13).
Якби ми мали серце матері, ми були б готові любити інших за будь-яких обставин.
Ми б любили всіх, і не лише членів своєї Церкви, але її інших Церков. Не лише християн, але й мусульман, буддистів, індуїстів тощо. А ще людей доброї волі. А ще кожну людину, яка живе на землі…
Навіть ворогів
«Любіть ворогів ваших» (Мф. 5:44). Цей заклик кардинально змінює наш спосіб мислення і спонукає всіх скерувати власне життя в іншому напрямку.
Адже, нема чого правди таїти, якогось ворога, малого чи великого, маємо ми всі.
Він – там, за дверима сусідньої квартири. Це та жінка, яка здається нам такою неприємною і сварливою, що ми завжди намагаємось її уникнути, коли вона хоче увійти з нами в ліфт…
Чи це той родич, який тридцять років тому нашкодив нашому батькові, і ми, відповідно, перестали з ним вітатися…
А може, він сидить за нами в школі, й ми жодного разу не глянули йому в обличчя відтоді, як він звинуватив нас перед вчителем…
Чи ота дівчина, яка колись була подругою, а потім пішла з іншим…
Або ж той продавець, який нас обдурив…
Це ті люди, які мають інші політичні погляди, через що ми і вважаємо їх своїми ворогами.
А сьогодні дехто вбачає ворога навіть у державі й охоче виливає свою агресію на тих людей, хто її представляє.
Так само завжди були і є такі, які вбачають ворогів у священиках і ненавидять Церкву.
І все ж усіх їх і безліч інших, кого ми називаємо своїми ворогами, слід любити.
Так, так, їх слід любити!
Не складно? Обтяжливо? Сама думка про це не дає заснути?
Так, для цього потрібна мужність. Але це не кінець світу: невеличке зусилля з нашого боку, а далі 99 відсотків зробить Бог і… наше серце наповниться радістю.
Зміст
