Одного разу пішов Магід з Дубно збирати пожертву для бідних. Прийшов він до одного багача, а той захотів позбутися його маленьким пожертвуванням. Коли Магід натякнув йому, що не личить багатому так чинити і що інші, бідніші за нього, дали значно більше, багач відповів:
– Можливо, це і вірно, але я заповідав велику суму бідним.
На це Магід відповів:
– Селяни вирощують курей і свиней. Курка несе по маленькому яйцю в день, а свиня дає багато сала і м’яса. Незважаючи на це, усі люблять курей, навіть дозволяють їм стрибати і перелітати по кімнатах, а свині відводять місце чимдалі від дому. Що такого у свині, що від неї намагаються бути чимдалі, незважаючи на усю вигоду, яку вона приносить? Послухай, я скажу тобі: курка дає те, що в неї є – хоч це і невелике багатство – відразу і щодня, а свиня, навпаки, дає багато, але тільки після смерті.
Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше. (Євангеліє від Матфея 6:19-21)
