Старець перестерігає нас: «Роки минають, люди старіють, тому не зупиняйтеся на перехресті. Виберіть підходящий вам хрест і несіть його, ідучи одним із двох шляхів нашої Церкви. Підіть за Христом на розп’яття, якщо хочете зрадіти радістю Його воскресіння». Два шляхи Церкви, про які говорить Старець, це шлюб і чернече життя.
Старець сказав: «Солодкий хліб після посту. Солодкий і сон після пильнування. І після стоми відпочити можна краще на твердому камені, ніж у кріслі».
На запитання, які книги повинен читати християнин, старець відповів: «Що потрібніше: читати чи виконувати? Подвиг цінніший від знання».
Розмовляючи із семінаристами, між іншим, він сказав і наступне: «Уникайте приводів до гріха. Наведу один приклад. Якщо хтось хворіє на цукровий діабет і не повинен їсти солодощі, чи може він цього уникнути, вештаючись кондитерськими? Будьте уважні до спокус. Усе починається з думки, якою ми захопилися. Чим більш духовна людина, тим менше прав вона має в житті. Найбільша радість – це служіння іншій людині й прощення їй помилок. Той, хто приймає благодіяння – почуває людську радість, а той, хто творить його – радість божественну».
Старець, звертаючись до юнаків, сказав: «Тільки відсікаючи свої пристрасті, ми можемо допомогти й іншим, щоб і вони їх відігнули. Молитва повинна відбуватися й серцем, а не одними тільки вустами».
Молодих людей старець переконував: «Постарайтеся заповнити звукову касету зараз, поки ви молоді, інакше ж, коли зостаритеся, то упереміш із класичною музикою буде чутний і рок-н-рол».
Старець, звертаючись до юнаків, сказав: «Духовна робота повинна проводитися з малого віку, бо коли людина молода, вона може працювати й має на це сили. Коли ж вона постаріє, їй буде важко працювати. Тепер я годуюся тим, що нагромадив у молодості. І ви працюйте зараз, поки молоді».
Отець Паїсій писав: «Юнак, що все своє серце віддає Христу й сам з вірою віддається досвідченому духовному старцеві, легко полишає стару людину, подібно до молодої картоплі, що чиститься дуже легко. Літній же, якщо він не дуже простий і смиренний, подібний до старої картоплі, що важко очищається. Вона ще повинна бути вареною й чиститися теплою».
Старець сказав: «Постарайтеся відітнути пристрасті й усунути недоліки, якими наповнене ваше серце. Всі звірі світу всередині нього. Коли ми відтинаємо свої більші пристрасті, легко пропадають і менші. Живіть у безперестанному славослів’ї й віддяці Богу, бо найбільший гріх є невдячність, і гіршим із всіх людей є невдячний».
Ще старець говорив: «Якщо проводи іржаві, скільки не дави на вилку, струм не піде». «Наскільки очистиш проводи, настільки й сприймеш Божественну освіту». «Наш духовний успіх, як і спасіння, залежить від нас. Ніхто інший врятувати нас не може». «Небесна нагорода одержується милостинею. Цього небесного жертовного духу не мають ті, у кого серце крижане. Але, на щастя, є й у них добра закваска». «Коли людина робить що-небудь від усього серця, тобто любить те, що робить, тоді вона душевно не утомлюється». «Добро перемагає по-доброму». «У простоті проходьте шлях свого життя». «Тілесне каліцтво може вдосконалити душу». «Бог трудиться для нашого блага. Але ми дамо відповідь, якщо не працюємо в цьому ж напрямку». «Не будемо виправдовувати себе, щоб не перешкоджати Божественній благодаті». «Зло починається з недостатньої віри в потойбічне життя». «Віруюча й побожна жінка цінніша, ніж ікона якої-небудь святої, бо ця жінка – жива ікона!»
Зміст