Серафим Саровський, християнський подвижник ХІХ століття
У душі бунтівній доброго бути не може, а коли угамуєшся, станеш розумним, то багато що зробиш.
Де Бог – там немає зла. Усе, що походить від Бога, мирне і корисне, і приводить людину до упокорювання і самоосуду.
Справжня мета життя нашого християнського полягає в надбанні Духа Святого.
Будь-який біс одним нігтиком своїм міг би усю землю перевернути, якби це було йому дозволено Богом.
Святий – це грішник, який вирішив виправитися.
Без упокорювання нічого немає в людині, одна пітьма.
Як всякій хворобі є лікування, так і всякому гріху є покаяння.
Істинна віра не може бути без справ: хто істинно вірує, той неодмінно має і справи.
Усіма силами треба старатися зберегти душевний мир і не обурюватися образами від інших: для цього треба всіляко утримуватися від гніву і за допомогою уваги оберігати розум від непристойних хитань.
Світ лежить у злі, ми повинні знати про це, пам’ятати це, долати наскільки можливо.
Слово – це великий Божий дар, а будь-який великий дар залежно від того, як їм користуватися, може стати причиною великого блага і великого зла.
Про справи Божі не треба міркувати на повну утробу: бо в наповненій утробі немає видіння таємниць Божих.
Як віск, не розігрітий і не розм’якшений, не може прийняти печатку, що накладається на нього, так і душа не досвідчена працями і неміччю, не може перейняти на себе відбиток чесноти Божої.
Зміст
