Це правда, що наш Бог є «Бог таємничий» (Іс. 45:15). Це правда, що Він – зовсім инший, ніж ми; Він проголошує це устами пророка Осії: «Бо Бог Я, а не людина» (11:9).
Бог не є сотворений на людську подобу, слід твердо це затямити. А людина – сотворена на подобу Божу. Ось чому якості людини, особливо якості людського серця, дають нам змогу пізнавати всю досконалість Божої любови до нас.
Біблія, послідовно і постійно проголошуючи трансцендентість Всевишнього і заперечуючи можливість людського розуму збагнути Творця так, як Він може збагнути творіння, – не припиняє, проте, нам говорити про Нього через Його творіння.
Вона запрошує нас знайти в Ньому всю любов Отця: «Був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував» (Ос. 11:4) – ніжність матері: «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!» (Іс. 49:15) – подружню вірність: «Як покинуту жінку й засмучену духом… На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю» (Іс. 54:6-7).
Шукати в Бозі, як у джерелі, всі найлагідніші, найніжніші, найпалкіші почуття людського серця – це глибоко релігійний підхід.
Роздуми про молитву
