Софокл: Кого Бог хоче покарати, того…

Софокл. Афінський драматург, трагік

Кого Бог хоче покарати, того раніше Він позбавляє розуму.

Мудрість – рідна мати щастя.

Відкинути відданого друга – позбутися дорогоцінного в житті.

Час відкриває усе приховане і приховує усе явне.

У сп’янінні всякий – невільник гніву і утікач розуму.

Великі справи не робляться відразу.

Яким страшним може бути розум, якщо він не служить людині.

Слід любити друга, пам’ятаючи при цьому, що він може стати ворогом, і ненавидіти ворога, пам’ятаючи, що він може стати другом.

Діти – якорі, які утримують матір у житті.

Одне слово звільняє нас від усієї тяжкості і болю життя: це слово – любов.

Хто перед марними страхами тремтить, заслуговує істинних.

Краще будь простий і чесний, ніж розумний і брехливий.

Небеса не допомагають людям, які не діють.

Блаженне життя, поки живеш без роздумів.

Багато говорити і багато сказати – не є одне і теж.