Станіслав Єжи Лец, поет, філософ, письменник-сатирик
Шкода, що в рай потрібно їхати катафалком!
Не люблю, коли настає свобода, – зізнався раб із стажем, – тоді рвуться ланцюги, що зв’язують нас один з одним, і людина залишається самотньою.
Добре вірити в людину, але краще бути в ній упевненим.
Надія бачить невидиме, відчуває невідчутне і здійснює неможливе.
Досить піддатися ілюзії, щоб відчути реальні наслідки.
Ніколи не поступайтеся відчаю – він не тримає своїх обіцянок.
До усього лише два кроки: один вперед, другий назад.
Після очищення історії від брехні не обов’язково залишається правда, іноді – зовсім нічого.
Пам’ятайте, якщо диявол захоче брикнути, він зробить це не своїм кінським копитом, а своєю людською ногою.
Буває, що не хочеться жити, але це ще не означає, що хочеться не жити.
Не говори про людину погано, адже і ти – людина.
Не кожна сіра маса має щось спільне з мозком.
Після спілкування з деякими людьми в мене з’являється яскраво виражений комплекс повноцінності.
Роздвоєння особи – важке психічне захворювання, оскільки зводить незліченну безліч істот, на яких зазвичай роздроблена людина, до жалюгідних двох.
Ніколи не відкривай двері тим, хто відкриває їх і без твого дозволу.
Прямолінійні! Будьте обережніше на поворотах.
Незнання закону не звільняє від відповідальності. А от знання нерідко звільняє.
Зміст
