Стрітення Господнє потрібно святкувати 15 лютого. Люди у давнину назвали це свято — Громниця.
Подія сталася на тридцять другий день після обрізання та на сороковий день після народження сина, коли батьки привели хлопчика у церкву до Єрусалиму. Парафіяни вважали, щоб очистити породіллю, потрібно у жертву принести жертву, щоб подякувати за народжене немовля. Але це було важко зробити й вони принесли двох пташенят. У храмі була Анна, яка віддала своє життя Всевишньому. Вона молилася за здоров’я своїх близьких. Туди прибув Симеон, щоб потім перекласти біблійні писання. Симеон знайшов помилку у книзі та вирішив виправити її. Але його зупинив янгол та сказав, що той не покине світ, поки не впевниться у написаному. Симеон прийшов до храму тримаючи на руках гарного хлопчика. Він розказав про його майбутнє, а пророчиця підтвердила його слова. Після цього святий віддав душу Господу. Після цього почали святкувати свято зустрічі. Через деякий час за наказом імператора Юстиніана свято затвердили, як дванадесяте.
Перед святом люди займалися своїми повсякденними справами. Молодиці гадали на судженого. Чоловіки готували інструменти до початку польових робіт.
Християни зранку відвідували церкву, освячували воду, а потім окропляли нею свої домівки. Під час окроплення, вони читали молитви за здоров’я та благополуччя. Трохи води залишали, щоб зцілювати людей від хвороб, знімати псування та виганяти нечисту та бісів.
