У першому фоколяре[1] ми набули такого життєвого досвіду, який допоміг нам застосувати принцип «любити першими» на практиці.
Групі дівчат, особливо на початках, не завжди було легко жити радикальністю любові. Ми були такими самими людьми, як інші – хоч нас і підтримував особливий Божий дар започаткування Руху – і тому навіть наші стосунки могли вкриватися пилом, а єдність могла слабнути. Це ставалось, наприклад, тоді, коли хтось помічав вади і недосконалості в інших та їх осуджував – тоді потік взаємної любові холонув.
У відповідь на таку ситуацію, ми вирішили одного дня укласти між собою угоду, яку назвали «угодою про милосердя».
Ми вирішили бачити свого ближнього, якого ми зустрічали щоранку – у фоколяре, у школі, на роботі тощо – новим-новісіньким, зовсім не згадуючи його недоліків чи його вад, а все покриваючи любов’ю. Це означало ставитися до всіх із цілковитою амністією в серці, з універсальним прощенням.
Це завдання, яке ми взяли на себе всі разом, було дуже відповідальним, і воно допомагало нам завжди любити першими, наслідуючи милосердного Бога, Який прощає і забуває.
Щоденні наміри
Прокинувшись зранку, важливо сказати собі таке: “Я любитиму першим усіх тих, кого зустріну протягом цього дня, ту чи іншу людину, завжди першим, завжди першим, завжди першим”.
Завжди поспішайте любити першими. Тоді життя буде чудовим!
Такий запал задає тон, залучає багато благодаті, бо любов, серед іншого, притягує Святого Духа і наповнює безмежним світлом. Саме про це каже Ісус: «Хто любить Мене,… [тому] явлюся йому Сам» (пор. Ін. 14:21). Любити брата, по суті, означає любити Того, Який завжди об’являє Себе у Своєму світлі.
Тоді на нас зійде так багато благодаті, що ввечері, можливо, відчуємо себе втомленими, але щасливими.
[1] Авторка посилається на початок свого духовного досвіду, коли на позір випадкові, втім керовані Провидінням обставини склалися так, що воєнного 1944 року вона і декілька інших дівчат стали жити одною спільнотою в рідному місті Трент. Саме з цієї спільності життя народився Рух Фоколяре (українською «Родинне вогнище»), який сповідує принципи співжиття у світі, за зразком родини з Назарету, осіб у дівицтві та в одруженому стані, усіх тих, хто в різний спосіб посвячує себе Богові.
Зміст
