Френсіс Бекон – англійський філософ, історик, політик, основоположник емпіризму і англійського матеріалізму
Гроші – як гній: якщо їх не розкидати, від них буде мало толку!
Думки – подібні до людей, мають свою юність.
Є книги, які потрібно тільки покуштувати, є такі, які найкраще проковтнути, і лише небагато варто розжувати і перетравити.
Подружня любов розмножує людський рід, дружня – удосконалює його, а аморальна – розбещує і принижує.
Люди бояться смерті з тієї ж причини, за якою діти бояться темряви, бо вони не знають у чому тут справа.
Після вади засуджувати усіх – найнестерпніша – хвалити самого себе.
Насолоджуватися щастям – найбільше благо. Мати можливість дарувати його іншим – ще більше.
Обережність у словах вища за красномовство.
Манери виявляють устої, подібно до того як сукня виявляє талію.
Немає більшої шкоди для держави, ніж приймати хитрість за мудрість.
Пихаті люди викликають презирство мудрих, захват у дурнів, є ідолами для паразитів і рабами власних пристрастей.
Суворість породжує страх, але грубість породжує ненависть.
Сонце однаково проникає в палаци і в стічні канави, проте останні ніскільки не оскверняють його.
Той, хто позбавлений щирих друзів, дійсно самотній.
Поверхневість у філософії схиляє людський розум до атеїзму, глибина – до релігії.
Думки філософа – як зірки, вони не дають світла, бо надто піднесені.
Книги – кораблі думки, які мандруючи хвилями часу, дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
Зміст
