Коли ми стаємо одним з іншою людиною – чи то євреєм, чи мусульманином, чи буддистом, – то вона відкривається, виявляє себе, показує себе, пояснює себе і дарує нам частинку своєї душі.
Вона показує нашому серцю сяйво якоїсь частини зі своїх незліченних, несподіваних багатств.
…вірити, зносити все
Поняття «стати одним» містить у собі всі прикмети, перелічені св. Павлом у його гімні любові (див. 1Кор. 13:1-13).
Власне кажучи, щоб «стати одним», потрібно бути великодушними, тобто вільними від будь-якої нетерплячості.
Коли ми стаємо одним з іншим, ми, безперечно, бажаємо йому добра.
У таких відносинах немає місця заздрості.
Аби стати одним, не можна виявляти свою зверхність, а, навпаки, потрібно звільнитися від себе.
Слід думати лише про іншу людину і при цьому не давати волі ані амбіціям, ані егоїзму.
Коли ми стаємо одним із кимось, то не дратуємося, бо для цього потрібен великий спокій; ми не думаємо погано про ту людину, бо одним стають саме в сподіванні побачити, що в іншому переможе добро, справедливість, правда.
Стати одним означає страждати, вірити, зносити все.
Зміст
