14 вересня, православний світ відзначає день Симеона Стовпчика. Родом він з Сирії. Виховувався в бідній родині, але був міцним хлопцем. Завжди допомагав татові пасти овець. Якось хлопець проходив поблизу православної церкви та почув співи. Тоді він став частіше приходити в храм. Одного разу, коли святий молився, він побачив видіння, в якому йому довелося копати фундамент, а голос просив його копати більше. Таким чином юнак зрозумів, що лише наполеглива праця допоможе досягти успіху.
Тоді Симеон вирішив піти з отчого дому та жив в пустелі. Він відмовився від всього мирського, постійно молився та самовдосконалювався. За часи самотнього життя святий звів великий стовп серед пустелі. Його наполеглива праця не знала втоми та відпочинку. Симеон постійно перебував в молитвах та пізнанні себе, власної ролі в світі, цілей й істин. Він не боявся голоду, погоди та спеки. Харчувався тим, що давали люди. Своїм прикладом надихнув багатьох язичників, які перейшли до християнства. Мощі святого поховали в Антіохії.
Традиції в цей день.
Сьогодні проводять оглядини, планують пишні весілля та новосілля. Також, викликають господаря дому, який його охороняє. Перед новосіллям ставили поряд з пічкою молоко на блюді та мішок. Домовий повинен був знайти нову оселю. Згодом Домового почали частувати горілкою, самогоном, хлібом та сіллю. Дехто й досі продовжує робити подібні маніпуляції по відношенню до господаря оселі.
В цей день починали готуватися до зимівлі — робили заготовки й збирали врожай. Жінки готували та стелили льон. Ввечері пряли та ворожили на нитках на майбутнього чоловіка. Рівна пряжа означала, що чоловік буде гарним та працьовитими, нерівна — ледачим.
На свято влаштовували ярмарки, гуляння та танці. В середині села робили високий стовп, на вершину якого ставили фігурку Симеона. Юнаки проводили конкурс, хто швидше зніме її.
Для дітей проводився постриг в хлібороби та воїни. Після молебні дітям вистригали невелику кількість волосся, садили на коня та водили по двору. З тих пір вихованням хлопчика займався чоловік.
Жінки влаштовували посиденьки, займалися рукоділлям, спілкувалися та розповідали різні історії.
