18 грудня заведено вшановувати пам’ять преподобного Саву Єрусалимського. Він з самого дитинства прийняв рішення присвятити своє життя Всевишньому та вів аскетичний спосіб життя. Він лікував молитвами людей та допомагав нужденним.
Народився святий у місті Муталаска у християнській родині. Коли батьки були вимушені поїхати, його вихованням почав займатися дядько, який відправив хлопчика у Флавіанський монастир, де став послушником. Саме у монастирі він пізнав Писання та постійно молився. Коли батьки повернулися, вони почали вмовляти його одружитися, але той відмовив їм. Досягнувши сімнадцятирічного віку, прийняв чернечий постриг та став ченцем. Згодом він почав зцілювати хворих.
Був знайомий з ієромонахом Євфимієм, який вплинув на нього з релігійної точки зору. Саме через нього він перейшов у строгий храм Муккелік, де настоятелем був отець Феоктист. Після смерті кави, він забажав усамітнитися у пустелі. Вже через деякий час до нього почали з’їжджатися багато послідовників. Згодом вони побудували чоловічий монастир. Він разом зі своїми однодумцями побудували сім монастирів — кіновій, де всі жили за принципом комуни.
Сава доглядав палестинські лаври та келії. Згодом святий помер, а його чудотворні мощі переправили до Венеції. Через деякий час їх перевезли до Ізраїлю.
У цей день заборонялося сваритися та вимовляти погані слова. Якщо слухатися, у дім прийдуть хвороби та злидні. На Саву заведено постійно молитися, щоб пустити до себе Всевишнього у серце.
