Вшанувати пам’ять мучениці Харитини Амісійської, потрібно 18 жовтня. Своє життя вона віддала за віру у Господа. Вона показала язичникам свою волю, стійкість та мужність.
Люди прозвали свято – Харитини — перші полотна або віковічна ткаля. Все через те, що жінки починали ткати полотна та займалися іншими видами рукоділля.
Дуже давно, в одному з міст Азії жив знатний та благочестивий пан Клавдій. Він завжди приходив на допомогу нужденним й так само прихистив Харитину, яка була сиротою. Він ставився до дівчини, як до своєї дитини. Харитина отримала гарне виховання, була доброю, красивою та розсудливою. Клавдій дуже пишався дівчиною та побудував для неї будинок, де вона могла молитися Господу. Через деякий час у той дім почали приходити інші парафіяни. А згодом про це дізнався язичницький начальник Доміціан. Він наказав привести дівчину до Діоклетіана.
Батько намагався захистити її та робив все для того, щоб вони не змогли забрати її. Але дівчина не боялася, вона знала, що її врятує Всевишній. Правитель вмовляв її відректися від християнської віри, але та була непохитною. Тоді він від люті наказав поголити дівчину, але волосся вмить відросло. Далі знущання ставали ще страшнішими, на неї висипали вугілля, лили на неї кислоту та проникали прутами. Після вирішили втопити її, але вона не тонула. Це дуже дратувало правителя, він наказав вирвати зуби, нігті та осквернити тіло дівчини. Але Господь звалився та забрав її душу до себе. Тіло дівчини, яке після смерті викинули у море, було знайдено та поховане за всіма правилами.
Люди вже зробили всю польову роботу, тому займалися справами по дому. Жінки наводили лад вдома та займалися рукоділлям. За традицією, жінки відокремлювали першу нитку під час початку прядіння та зав’язували її на зап’ясті дитини. Ця нитка оберігала дитину від нечистої сили та пристріту. Також, жінки збиралися на вечорниці, співали та веселилися. А вже після до них приєднувалися чоловіки й вони починали танцювати та грати в різні ігри.
