Старець, за своїм звичаєм, всю ніч проводив у молитві. Одного разу біля першої години ночі, стоячи на молитві, він був «сповіщений» благодаттю Божою, що в цей момент у світі перебуває в небезпеці хтось по імені Іоан. Одержавши це повідомлення, Старець негайно запалив свічку й почав молитися про Іоана. Приблизно через півгодини душа Старця одержала «повідомлення» що Іоан уник небезпеки. Старець, однак, не розумів, що трапилося.
На інший день прийшов якийсь юнак до Старця й розповів йому те, що сховала від нього Божественна благодать, а саме, що він, придавлений безліччю проблем, зайшов у глухий кут, і вирішив покінчити з собою.
Сівши на мотоцикл о 12.30 ночі, він помчався з міста, направляючись у віддалений район, щоб, з’їхавши в прірву, розбитися.
Близько 12.50, коли мчався по шосе, до нього прийшов помисел: «Стільки говорять про цього Паїсія на Святій Горі, чи не сходити й мені до нього, і якщо там нічого не станеться, тоді розіб’юся».
Це й був той Іоан, про якого благодать вселила Старцю молитися за нього, коли юнак наближався до прірви.
І, звичайно, коли юнак повернувся до себе, то поїхав не до прірви, а до духівника, в якого посповідався у своїх гріхах. Так за молитвами Старця юнак став на добрий шлях.
Зміст