17 лютого, православні християни вшановують пам’ять Миколи Студійського. Ще з раннього дитинства батьки віддали сина в Константинополь до рідного дядька — ченця Студійського монастиря. Святий закінчив навчання в монастирському училищі та після цього прийняв чернечий постриг. Згодом Микола отримав священний сан.
Під час гонінь на християн, ченці піддавалися переслідуванням та жорстоким вбивствам. Миколу багато разів заарештовували та піддавали тортурам, але він був непохитним в своїй вірі. Коли престол зайняла Феодора, святого випустили з в’язниці та він повернувся в монастир, де став настоятелем. Коли правителем став Виарда, гоніння на християн поновилися. Святий залишив обитель та став аскетом, поневіряючись протягом семи років. Однак, Миколу знов схопили та посадили в темницю. Коли влада знов змінилася, святий повернувся до своєї служби настоятелем в монастирі.
За міцну віру та прихильність християнству, Господь наділив Миколу цілющим даром.
Традиції в цей день.
Господині сьогодні займаються прибиранням та іншими хатніми клопотами. Також, проводили ритуали на захист худоби та збереження оселі від нападу хижаків. Знахарі проводили ритуали на кохання, робили привороти або відвороти та лікували шлункові захворювання.
За повір’ям, на свято можна зробити змову на вітер. Святому моляться про зцілення від важких хвороб.
Якщо в ніч на 17 лютого наснилися птахи, чекайте приємних новин.
Якщо уві сні кланятися – будете принижені.
Нагодували свиню, чекайте на тяжкі випробування.
Чавкати уві сні – до безтурботного життя.
Розглядати журнал – зрадять.
Чухати ніс – попереду чекають труднощі в справах.
Народні прикмети в цей день.
Туман високо – до хорошої погоди, низько – до відлиги.
Морозний візерунок на шибках, чекайте похолодання.
Ялинові гілки до землі гнуться – до сніжної погоди, вгору тягнуться – до ясної.
Дерева в лісі почорніли, чекайте відлиги.
