Почула людина, що є на світі Правда. Пішла її шукати. Бачить – йде їй назустріч Брехня.
– Куди, людино, прямуєш? – запитує.
– Йду Правду шукати.
– От добре, – каже Брехня. – Я теж хочу хоч раз її побачити, а то ніколи не зустрічала. Підемо разом!
Прийшли вони в одне місто, запитують:
– Правда тут є?
– Була, та пішла щойно. Куди – не знаємо.
Пішли людина і Брехня далі. Прийшли в інше місто, знову запитують:
– Була тут Правда?
– Була, була, – відповідають. – Десь тут неподалік ходить. А хто це з тобою? – запитують.
– Це – Брехня, – відповідає людина.
– Та хто ж може Правду разом з Брехнею знайти? – дивуються люди, – Ти Брехню прожени.
– Дійсно, – каже людина.
Прогнала вона від себе Брехню, дивиться, а до неї вже Правда сама назустріч йде.
– Здрастуй, – каже, – добродію.
Дива!
«Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї». (Перше послання до Коринф’ян св. ап. Павла 13:33)
