Озброєні дротиками і гострими списами мисливці нечутно підкрадалися все ближче і ближче. Левиця, що годувала малюків-сисунців, раптом учула незнайомий запах і негайно зрозуміла, що поруч небезпека. Але було пізно. Мисливці вже обступили лігво.
Побачивши людей із зброєю в руках левиця сторопіла. Вона хотіла було врятуватися втечею, але тут же одумалася: адже тоді її левенята стануть легкою здобиччю для мисливців.
Мати вирішила захистити малюків ціною власного життя. Низько пригнувши голову, щоб не бачити націлені на неї гострі списи, вона у відчайдушному стрибку кинулася на людей і спонукала їх до втечі.
Безпорадні левенята були врятовані.
«Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина утроби своєї? але якби і вона забула, то Я не забуду тебе» (Книга пророка Ісаї 49:15)
