Одного разу до авви Дорофія прийшов послушник і запитав:
– Отче, як можу я виконати заповідь «не суди»? Якщо я бачу, що брат мій збрехав – чи повинен я вважати, що все одно він вчинив правильно?
У відповідь він почув від старця:
– Якщо ти скажеш, що «мій брат збрехав» – ти скажеш правду. Але якщо ти скажеш «мій брат брехун» – ти засудив його. Бо це засудження самого розташування душі його, вимовляння вироку про усе його життя.
І додав:
– А гріх засудження в порівнянні з будь-яким іншим гріхом – колода і скалка за притчею Христовою…
Не судіть, щоб і вас не судили. (Євангеліє від Матфея 7:1)