22 травня, православний світ відзначає день Миколи. Він був великим угодником Божим, святителем та чудотворцем. Відійшов на той світ в середині 4 століття. Християни по всьому світу знають Святого Миколая, називають в його честь храми, собори та монастирі. Мощі праведника спочатку знаходилися в Лікійському кафедральному соборі, поки не прийшли важкі часи. Турки нападали на святі місця та знищували їх. Вони хотіли знищити мощі Миколая. Якось мешканці Бара приїхали в храм, зв’язали ченців та забрали мощі святого, щоб врятувати та перевезти в храм святого Стефана, де вони зберігаються до сих пір.
Традиції в цей день.
Святого Миколая вважають покровителем коней. Їх відправляють на пасовище на всю ніч, щоб добре наїлися свіжої травички.
Раніше в цей день влаштовували велике свято. В пастухи брали неодружених хлопців, готували їм пироги та кашу на ніч. Селяни розводили багаття та довго не йшли спати, навіть малі діти. Пізніше до хлопців приходять дівчата та влаштовується молодіжне гуляння. Всі співають пісні під гітару, танцюють та грають в ігри.
Для хлопців день Миколи вважається днем, коли вони переходять до дорослого життя.
Вранці потрібно вмитися росою, щоб не хворіти протягом року. Також, селяни виходили в поле та промовляли замовляння на родючість землі й великий врожай.
Народні прикмети в цей день.
Вільха зацвіла — можна висівати гречку.
Жаби квакають — до гарного врожаю вівса.
