Аврелій Августин. християнський богослов і філософ, впливовий проповідник, єпископ Гіпонський, що жив у Північній Африці на межі 4-5 ст..
Звичка, якщо їй не чинити опір, незабаром стає необхідністю.
Погані часи, важкі часи – ось що люди не втомлюються повторювати, але давайте жити добре, і часи стануть хорошими. Ми і є часи. Які ми, такі і часи.
Велика безодня сама людина… волосся її легше злічити, ніж її почуття і рух її серця.
Одним Бог заповів одне, другим – інше, відповідно до умов часу.
Світ – це книга. І хто не подорожував ним – прочитав у ній лише одну сторінку.
Я переконав себе, що слід більше довіряти тим, хто учить, а не тим, хто наказує.
Турбота про поховання, влаштування гробниці, пишнота похоронів – усе це швидше розрада живим, ніж допомога мертвим.
Для вивчення мови набагато важливіше вільна допитливість, ніж грізна необхідність.
Ціна твоєї любові – ти самий.
Друзі, лестячи, розбещують, а вороги, сварячи, зазвичай виправляють.
Віра – це здатність повірити в те, чого ви доки не бачите, і в нагороду за цю віру ви побачите те, у що повірили.
За відсутності справедливості, держава – це натовп бандитів. Адже і банда – держава у своєму роді. Що є держава без правосуддя? Зграя розбійників, та й годі.
Досконалість є знання людини про свою недосконалість.
Сама людина являє собою більше диво, ніж всяке диво, що здійснюється людиною.
Як тиша є відсутність всякого шуму, голизна – відсутність одягу, хвороба – відсутність здоров’я, а темрява – світла, так і зло є відсутність добра, а не щось, що існує саме по собі.
Зміст
