Софокл. Афінський драматург, трагік
Кого Бог хоче покарати, того раніше Він позбавляє розуму.
Мудрість – рідна мати щастя.
Відкинути відданого друга – позбутися дорогоцінного в житті.
Час відкриває усе приховане і приховує усе явне.
У сп’янінні всякий – невільник гніву і утікач розуму.
Великі справи не робляться відразу.
Яким страшним може бути розум, якщо він не служить людині.
Слід любити друга, пам’ятаючи при цьому, що він може стати ворогом, і ненавидіти ворога, пам’ятаючи, що він може стати другом.
Діти – якорі, які утримують матір у житті.
Одне слово звільняє нас від усієї тяжкості і болю життя: це слово – любов.
Хто перед марними страхами тремтить, заслуговує істинних.
Краще будь простий і чесний, ніж розумний і брехливий.
Небеса не допомагають людям, які не діють.
Блаженне життя, поки живеш без роздумів.
Багато говорити і багато сказати – не є одне і теж.
Зміст