Написаний поетом Максом Ерманном в далекі 1920-ті роки минулого століття, твір настільки мудрий і проникливий, що увійшов в історію, і йому навіть присвячена ціла стаття на Вікіпедії! Називається поема Desiderata.
«Серед метушні та галасу йди з миром по життю своєму; і пам’ятай про те, що можна спокій в тиші знайти.
По можливості, без зайвих поступок, зберігай добрі стосунки з усіма.
Правду говори спокійно й ясно; та інших вислуховуй, так навіть дурням та немудрим є, що сказати.
Уникай крикунів та агресивно налаштованих людей; вони лише дратують дух твій.
Якщо станеш порівнювати себе з іншими, марність й гіркота можуть опанувати тобою, бо завжди знайдуться ті, хто буде або кращим, або гіршим за тебе.
Радій досягненням та планам своїм. Прагни до успіху, нехай навіть скромному; лише він один – твоє справжнє надбання в цьому мінливому світі.
Будь обережний в справах своїх, так як світ сповнений шахрайства. Але не дозволяй обману приховати від тебе чесноти: багато хто прагне до високих ідеалів, та всюди життя повне героїзму.
Будь самим собою. А особливо, не демонструй удавану прихильність. Також не будь цинічним, коли маєш справу з любов’ю, оскільки серед нудьги й розчарувань лише вона одна, подібно траві, відроджується знову і знову.
З вдячністю приймай плин часу й без жалю розлучайся з тим, що радувало тебе в молодості.
Розвивай силу духу, щоб була вона тобі захистом від ударів долі. Але не дозволяй темним думкам опанувати тобою. Втома й самотність породжують безліч страхів.
Не забувай про дисципліну, будь добрим до самого себе.
Ти, подібно до дерев й зірок, народжений Всесвітом. І у тебе є право бути тут. Усвідомлюєш ти чи ні, але Всесвіт розвивається так, як треба.
Тому живи в мирі з Богом, яким би ти його собі не уявляв. І чим би ти не займався, й які б не були твої прагнення, серед шуму та плутанини зберігай спокій в душі своїй. Незважаючи на фальш, тяжку працю та нездійснені мрії, наш світ все ж таки прекрасний.
Не сумуй. І намагайся бути щасливим».
Існує легенда, пов’язана з цим віршем…
Автором тексту є Макс Ерманн (Max Ehrmann), поет й адвокат зі штату Індіана (США). Він жив з 1872 по 1945 рік. У своєму щоденнику Макс написав: «Я б хотів, якщо у мене це вийде, залишити після себе подарунок – невелике есе, перейняте духом шляхетності». Десь наприкінці 20-х років він якраз й створив «Напуття».
Близько 1959 року ректор церкви Св. Павла в Балтиморі додав цю поему в папку текстів для свого приходу. При цьому напис на папці свідчив: «Стара церква Св. Павла, 1962 р.» (У 1962 році вона була заснована).
Парафіяни церкви передавали цю папку один одному. У 1965 році один з гостей парафіянина побачив цей текст й зацікавився ним. Йому здалося, що «Напуття» є вітальною листівкою на Різдво. А так як текст лежав у папці «Стара церква Св. Павла, 1962 р.», гість вирішив що в цьому році в цій церкві текст і був знайдений.
Так народилась легенда.